В цій статті мова піде про сучасні українські словники, яких дуже багато останнім часом з’являється на українських полицях і сайтах. Видавці часто забувають про те, що головне в такій справі — це не кількість, а якість. Одна хороша, гарно продумана книга — більш помічна, ніж тридцять кілограмів новенької макулатури.

Основна проблема сучасної наукової літератури — це плагіат. Дуже часто це «збірна солянка» зі старих видань. І якщо раніше кожен словник мав свою концепцію (Караванського, Шевельова, Полюги), то тепер в більшості вона не простежується взагалі. Якщо раніше розробкою такої літератури займалися цілі інститути, колективи мовознавців, лінгвістів, то зараз нею може займатися навіть один спеціаліст. Якщо Ви вирішили вивчати іноземну мову, найповніших список курсів іноземної мови тут.

Також, в Україні помітна нестача, чи навіть відсутність іншомовних словників (з української на іноземну, а тим більше, з іноземної на українську), які б не лише спростили життя перекладачам, а й відкрили нашу мову для іноземців. На фоні цієї нестачі є купа енциклопедичних, перекладених з російської чи з англійської мови (або з англійської на російську, а потім вже на українську, такий собі пере-переклад). Через це для позначення одного і того ж поняття використовується абсолютно різна термінологія, або (що гірше), геть застарілі терміни. Хоча, згідно всім нормам, термінологія мусить бути універсальна для будь-якого типу літератури.

Ще на нашому ринку майже немає спеціалізованих словників вузьких галузей — географічних, історичних, хімічних, фізичних, математичних, музичних. Ті, які є — теж перекладені з інших слов’янських мов.

Серія АБВ, яка була випущена в рамках державної програми, мала державне фінансування і розроблялася в електронному і в паперовому вигляді — виявилася абсолютно неконкурентоспроможною.

Дуже часто, особливо молодь, шукає потрібне їм видання в режимі он-лайн. Так зручніше шукати слова, і вся інформація в тебе перед носом, і в бібліотеку йти не треба. Але в інтернеті така купа-купезна інформації, що знайти хорошу кваліфіковану книжку не значно легше, ніж в магазині. Максим Рильський писав свій вірш «не бійтесь заглядати у словник» ще тоді, коли на книжковому ринку ситуація була кардинально інша. Тому зі старими книгами все зрозуміло — це пишний яр, і заглядати в нього треба! А от з новою літературою треба бути уважнішими, бо за гарною палітуркою з золотими буквами може ховатися сумне і глибокооке провалля.