Схеми внутрішньої перелинковки

Що таке внутрішня перелінковка? Перш за все це один з методів, причому досить суттєвих методів по внутрішній оптимізації сайту.

Перш за все це один з методів, причому досить суттєвих методів по внутрішній оптимізації сайту

Завдяки внутрішній перелинковке можна досягти досить непоганих результатів для збільшення відвідуваності по низькочастотних запиту, поліпшити індексацію і підвищити поведінкові чинники. Все це з цілому дати відмінний поштовх молодому сайту в подальшому просуванні і підготує його для більш солідних заходів, таких як просування по середньо і високо частотним запитам.

Залежно від того які переслідуються мети обирається і схему або метод перелинковки. Схем насправді досить багато і часто початківець оптимізатор навіть не має уявлення про те, що він використовує якусь з них.

Дуже часто і це можна назвати навіть і класикою жанру, використовується ієрархічна схема, тобто сторінки йде у вигляді якогось дерева, де головна сторінка коштує на чолі і від неї вже виходять гілки-напрямки розділів. Такі схеми прийняті за замовчуванням в багатьох відомих CMS (wordpress, DLE і т.д.).

Але не тільки цією схемою живі сайти. Іншою популярною схемою внутрішньої перелинковки можна назвати «кільце» в якій сторінки посилаються по черзі один на одного тим самим не витрачаючи зайву вагу передаючи його потрібно сторінці, а та в свою чергу передає збільшена вага іншій сторінці.

Такою схемою можна наростити досить солідний показник ваги, але тут звичайно є свої вади. У перших не береться до уваги поправочний коефіцієнт згасання (0,85), а так само і те що в разі якщо одна зі сторінок пропаде, чи не буде проіндексованості, то все кільце втратить сенс. У цьому випадку бажано робити гібридне кільце, додаючи страхувальні сторінки за якими може піти інший напрямок.

Ще один досить популярний спосіб перелинковки це «зірочка». Застосовується він в тому випадку, якщо на сайті багато сторінок мають однакове значення, це може бути новинний портал або інтернет магазин. Схема проста тим, що тут кожна сторінка посилається на кожну (по можливості звичайно). Почасти це спрацьовує, але швидше за все в плані нарощування ваги така схема мало придатна. Але зате «зірочкою» можна поліпшити індексацію і підвищити поведінковий фактор, що то таки не так вже й погано з одного боку.

Ну і нарешті кілька слів про гібридних схемах. Сама назва «гібридна» не так часто зустрічається, але при цьому на мою думку подібні схеми більш ефективні у всіх проявах внутрішньої перелинковки тому що по-перше вони можу страхувати від деяких невдач (не індексація наприклад) і до того ж дозволяють більш точно нарощувати вагу для конкретних сторінок або розділів, що вельми ефективно в плані просування сайтів. На жаль в рамках однієї статті не вийде уявити всі можливі варіанти, але тут є розраду, що обмежень практично немає і можна винаходити все новий і ймовірно більш ефективні схеми внутрішньої перелінковки.

Вдалого вам просування!

Що таке внутрішня перелінковка?